Що таке хірургічний інструмент? Чим працюють люди хірургічних спеціальностей? Для чого він потрібен? Які різновиди інструментів існують? У цій статті ми постараємося трохи висвітлити відповіді на ці запитання.
Хірургічними інструментами, інструментарієм, називають цілу групу пристосувань, спеціально виготовлених для застосування в широкому колі хірургічних втручань, що порушують цілісність людського організму, або, навпаки, відновлюють порушену цілісність.
Виходячи з цього, всі інструменти поділяють на інструменти загального користування та спеціальні інструменти. Приклади наборів спеціальних інструментів наводять у посібниках з оперативної хірургії. Інструменти ж загального користування повинен знати кожен випускник медичного середнього або вищого навчального закладу.
Першою з великих груп виділяють інструменти для роз'єднання тканин. Цю групу формують такі відомі всім інструменти, як скальпелі, ножі, ножиці, пилки, долота, кусачки тощо.
Слід зазначити, що всі вони мають різні розміри, форми, особливості, а отже, і сферу застосування. Навіть найпростіший інструмент - ручка скальпеля для знімних лез - буває трьох розмірів. Може бути з вимірювальною лінійкою та без неї, довгою та стандартною, до маленьких лез і до великих.
До інструментів, що ріжуть, належать також резекційні ножі, що застосовують для розрізання щільних сухожильних тканин поблизу суглобів, і ампутаційні ножі. Усі вони мають різні характеристики, що стосуються довжини, особливостей заточування, наявності одностороннього або двосічного леза.
Варто окремо сказати про скальпелі, найпростіших представників інструментів, що ріжуть. Вони бувають загостреними й очеревистими, з тонкою довгою ручкою для роботи в глибокій порожнині та з міцною масивною ручкою для роботи на поверхні. Також скальпелі можуть бути абсолютно мініатюрними, коли їх використовують для тонкої роботи з очним яблуком або з нервовими закінченнями.
Але найбільшу підгрупу складають ножиці. Здавалося б, вони всім знайомі та звичні в побуті. Але в хірургії ці інструменти настільки різноманітні за конфігурацією та сферами застосування, що часом це викликає подив. Ножиці стандартні та судинні, для роботи в глибоких порожнинах і для розрізання перев'язувальних матеріалів; ножиці для видалення врослих нігтів і для розрізання гіпсових пов'язок; ножиці для дроту, зняття швів і для перетину пуповини. Цей перелік можна продовжувати. За конфігурацією бувають ножиці прямі та вигнуті, причому можуть бути вигнутими як по площині, так і по ребру. Розміри їх теж дуже різноманітні. За закінченням частини, що ріже, бувають ножиці загострені та тупокінцеві, з двома гострими кінцями, двома тупими кінцями, з одним гострим і з одним тупим кінцем.
Різноманітність інструментів підтримує така група, як допоміжні інструменти. Представниками цієї групи є (розширювальні, фіксувальні та ін.): пінцети анатомічні та хірургічні; тупі та гострі гачки; зонди; великі розширювачі рани (дзеркала); корнцанги тощо. Усі вони призначені для забезпечення повноцінного доступу хірурга до оперованого об'єкта, що наближає ефективність втручання до стовідсоткової.
Наступною групою інструментів є кровоспинні, які багато класифікаторів відносять до інструментів, що з'єднують тканини. Яскравими представниками цього підрозділу інструментарію є затискачі (типу Кохера, Більрота, Холстеда, "Москіт" та ін.) і лігатурні голки Дешана. Затискачі можуть бути прямими та вигнутими. Короткими та довгими, м'якими та жорсткими, з кремальєрою (спеціальним "замочком") між пальцевими кільцями та без неї.
З'єднання тканин не може обійтися без голки та голкотримача. Це ті пристосування, які є найголовнішими інструментами для з'єднання тканин. Голкотримачі, своєю чергою, можуть ділитися на загальнохірургічні та судинні, для роботи в глибоких порожнинах і короткі очні. Цікаво, що і їх розрізняють за способом захоплення й утримання голки. Найзвичніший голкотримач має кремальєру (зубчастий затискач між кільцями для пальців), такий інструмент називають голкотримач Гегара. Інші ж мають ручку у вигляді м'якої пластинчастої петлі, що з'єднують внизу своєрідною застібкою. Це голкотримач Матьє. І ті й інші голкотримачі знаходять своє застосування в хірургії, все залежить від професійних навичок і звичок лікаря.
Більшість хірургічних інструментів виготовляють із хромованої неіржавкої сталі. Але існують цілі лінії інструментів з підвищеною стійкістю до зламу й удару. У такому разі частини інструментів, що зазнають під час роботи з ними найбільшого напруження, виготовляють із міцних матеріалів - титану та його сплавів, Іноді використовують й інші складові металів, що підвищують міцність інструменту.
Число моделей хірургічних інструментів нині сягає кількох тисяч і у зв'язку з удосконаленням різноманітних методик хірургічних втручань постійно зростає. У цьому різноманітті будь-який фахівець може знайти собі будь-який необхідний інструмент.
