Зміст:
- Класифікація переломів
- Відмінності компресійного перелому хребта
- Симптоми й ознаки перелому хребта
- Шийний відділ
- Грудний відділ
- Поперековий відділ
- Ступені перелому
- Основні причини
- Наслідки перелому хребта
- Діагностика
- Лікування перелому хребта та реабілітація
- Операція
- Що потрібно для реабілітації
- Як довго триває лікування та реабілітації?
Перелом хребта – надзвичайно серйозне пошкодження скелета, за наявності якого можуть постраждати зв’язки, м’язи, міжхребцеві диски, корінці та спинний мозок. Прояви перелому залежать від ступеня пошкодження хребта, а його наслідки можуть відрізнятися досить сильно: від тривалої неможливості рухатися до глибокої інвалідності та повного знерухомлення. Які симптоми перелому хребта? Якими мають бути діагностика та лікування такої травми? Як проходить реабілітація в разі переломів хребта?
Класифікація переломів
Переломи хребта – травми, класифікація яких може здійснюватися за різними ознаками та критеріями. Такі травми поділяють на категорії:
- за місцем локалізації – розрізняють переломи шийних хребців, грудного, поперекового, крижового відділів;
- за стороною травмування переломи можуть бути стабільними та нестабільними. Якщо пошкодження сталося на одному боці, такий перелом є стабільним. Якщо наявні пошкодження і ззаду, і спереду – такий перелом вважають нестабільним;
- за кількістю пошкоджених хребців. Якщо наявне пошкодження в одному хребці, такий перелом є ізольованим. Якщо патологія охоплює декілька ділянок – це множинний перелом хребта;
- за характером травмування виділяють – компресійний перелом хребта, уламковий і компресійно-уламковий.
Відмінності компресійного перелому хребта
У разі компресійного перелому хребта відбувається пошкодження тіл хребців і дисків, що провокує їхнє сплющування. За таких травм є великий ризик пошкодження спинного мозку. Якщо тіло хребців зміщене, говорять про клиноподібну деформацію та кіфоз. За умов грамотних реабілітаційних заходів, є можливість відновлення здоров’я та повернення до звичайного способу життя.
Значно серйозніша патологія – уламковий перелом, коли наявні сколи та зміщення кісток, пошкодження м’яких тканин і нервових закінчень. Якщо не видалити уламки, хворий не зможе ходити. У разі компресійно-уламкового перелому, що має ознаки обох описаних вище травм, хворий відчуває сильний біль і не може рухатися.
Симптоми й ознаки перелому хребта
Симптоми перелому хребта значною мірою залежать від локалізації травми.
Шийний відділ
Під час перелому шийного відділу, який може бути наслідком удару в область шиї, невдалого стрибка у воду або автокатастрофи, пацієнт скаржиться на:
- сильний біль у голові, шиї та руках;
- запаморочення, нудоту, неможливість вільно дихати;
- неможливість стояти та ходити.
Перелом шийного відділу хребта – надзвичайно небезпечна травма, що може призвести до пошкодження спинного мозку та загрожує життю пацієнта.
Грудний відділ
Перелом хребта в грудному відділі може статися під час падіння, навіть із невеликої висоти. Симптоматика в такому випадку менш виражена. У разі такої травми пацієнт має:
- біль у спині, що посилюється під час дихання та фізичної активності;
- ускладнення під час спроб перевернутися зі спини на живіт;
- дискомфорт у ділянці серця;
- біль у животі, відчуття здуття;
- зниження рухової активності ніг або неможливість рухів у нижніх кінцівках.
Поперековий відділ
Під час переломів поперекового відділу, що порушує рухові функції рук і ніг, постраждалий скаржиться на:
- біль у попереку, найчастіше – такий, що оперізує та посилюється під час нахилів корпусу;
- порушення чутливості та рухливості в руках і ногах;
- напруження довгих м’язів спини.
Здебільшого компресійні переломи хребта, що виникають на фоні остеопорозу, не мають виражених симптомів. Іноді зменшується зростання або посилюється викривлення грудного відділу хребта, коли з’являється сутулість або горб.
Ступені перелому
Розрізняють три ступені нестабільності перелому хребта:
- I ступінь – механічна нестабільність. У місці травми відбувається патологічна рухливість хребта, що може виникнути, як у момент отримання травми, так і згодом.
- II ступінь – неврологічна нестабільність. Стиснення або порушення цілісності спинного мозку та спинномозкових корінців кістковими фрагментами хребця після отримання травми або в процесі лікування.
- III ступінь – поєднання механічної та неврологічної нестабільності.
Основні причини
Серед найбільш поширених причин переломів хребта:
- падіння з висоти;
- травмування на льоду, мокрій підлозі або іншій твердій поверхні;
- невдалі стрибки у воду головою вперед;
- ДТП;
- тяжкі виробничі травми;
- удари в ділянку хребта.
Пошкодити хребет можна не лише під час падіння на спину, голову та сідниці, але й на ноги. Окрім цього, компресійні переломи, зі стисканням тіл хребців, виникають на тлі остеопорозу – захворювання, під час якого зменшується щільність кісток. Системний остеопороз може розвиватися на тлі гормональних змін, ендокринних захворювань, незбалансованого харчування, порушення метаболізму та тривалого вживання деяких ліків.
Наслідки перелому хребта
Травми хребта є дуже небезпечними, оскільки завжди пов’язані з ризиком незворотних патологічних змін в організмі постраждалого.
- У дітей переломи шийного відділу хребта провокують розвиток кіфозу або кіфосколіозу.
- У похилому віці в пацієнта може сформуватися горб. Така деформація пов’язана із сильним болем.
- Найнебезпечнішим наслідком перелому хребта є розрив або стиснення спинного мозку, що призводить до порушення цілісності нервових волокон. У разі стиснення спинного мозку відбувається порушення кровообігу в ураженій зоні та розвиток компресійної мієлопатії.
Діагностика
Діагностика перелому хребта включає:
- детальне опитування постраждалого та/або очевидців травми;
- огляд хворого та пальпація пошкодженої ділянки;
- рентгенографію у двох проєкціях;
- спінальну КТ;
- МРТ хребта – з метою виявлення травмування корінців спинного мозку.
Лікування перелому хребта та реабілітація
Проведення діагностичних досліджень дає змогу визначити наявність, різновид і ступінь перелому хребта. У разі виявлення неускладненого компресійного перелому, призначають знеболювальні препарати. Окрім відповідних медикаментів, процес лікування включає застосування фіксувальних корсетів і реклінаторів.
Протягом трьох місяців хворому протипоказано ходити, сидіти, нахилятися, підіймати важкі речі, робити різкі рухи. У деяких випадках постраждалому накладають гіпсовий корсет на шість місяців.
Операція
У разі нестабільних переломів хребта, що призводять до стискання нервових корінців та спинного мозку, лікування хворого потребує оперативного втручання. Для відновлення хребців застосовують фіксатори. У випадках, коли немає можливості відновити пошкоджені хребці, застосовують імпланти, що складаються зі штучних елементів.
Що потрібно для реабілітації
Реабілітаційний період після компресійного перелому хребта спрямований на стабілізацію хребтового стовпа та подолання больового симптому. Його мета – повернути пацієнта до нормального способу життя та відновити його рухову активність. Окрім цього, важливо повернути функціональність всіх систем організму та фізичну активність.
Щоб успішно пройти цей період, пацієнт мусить дотримуватися рекомендацій лікаря, регулярно відвідувати призначені фізіотерапевтичні процедури. Рекомендують уникати тривалого сидіння, спати на ортопедичному матраці. У деяких випадках рекомендовано носити корсет жорсткої фіксації, проводити сеанси лікувальної фізкультури. Не зайвими будуть спеціальні вітамінно-мінеральні комплекси з високим вмістом кальцію, цинку, магнію.
Як довго триває лікування та реабілітації?
Тривалість процесу відновлення залежить від тяжкості травми. Пацієнти з легкою травмою потребують реабілітації протягом шести місяців. У разі переломів хребта зі значним пошкодженням спинного мозку в грудному або поперековому відділі, для відновлення потрібно близько року. Реабілітація після перелому шийного хребта, займе, щонайменше, півтора року.
